Автор: редакція Fresh Smoke | Розділ: Вейп-Вікі → Здоров'я та дослідження | Оновлено: червень 2026

Пасивний (вторинний) аерозоль — це те, що вдихають люди поруч із вейпером, а не сам користувач пристрою. Це окреме питання від прямого впливу вейпінгу на самого користувача. Коротка відповідь, що випливає з наявних досліджень: пасивний аерозоль не нейтральний для оточуючих, хоча за більшістю вимірюваних показників він менш концентрований, ніж пасивний тютюновий дим. Матеріал має ознайомчий характер; з медичних питань варто звертатися до лікаря.

Чому понад 70% аерозолю потрапляє в повітря приміщення

Фізика процесу пояснює, чому пасивна експозиція існує взагалі. За оцінками дослідників, понад 70% аерозолю, що вдихає користувач е-сигарети, видихається назад у повітря, а не залишається в легенях. Це створює реальну хмару частинок у приміщенні, яку вдихають усі присутні поруч — точно як це відбувається з тютюновим димом, хоча склад і концентрація відрізняються.

Що показують вимірювання якості повітря в приміщеннях

Кілька незалежних дослідницьких груп безпосередньо вимірювали зміну якості повітря під час і після вейпінгу в закритих просторах.

Дрібнодисперсні частинки (PM2.5). Дослідження в рамках проєкту TackSHS, що відтворювало реалістичні умови (автомобіль і кімната), зафіксувало: під час 30-хвилинної сесії вейпінгу медіанна концентрація PM2.5 зростала приблизно вдвічі порівняно з базовим рівнем — до 21 мкг/м³ у кімнаті та 16 мкг/м³ в автомобілі.

Ультрадрібні частинки (UFP). Окреме дослідження, що порівнювало пасивний аерозоль вейпа з тютюновим димом у тій самій кімнаті, зафіксувало: концентрація ультрадрібних частинок від вейпінгу зростала помітно, але була на один-два порядки нижчою, ніж від спалювання однієї звичайної сигарети в тих самих умовах.

Симптоми в людей поруч. Учасники дослідження TackSHS, що перебували поруч під час сесії вейпінгу, повідомляли про короткострокові симптоми подразнення: сухість у горлі, носі, очах, виділення мокротиння. Більшість концентрацій нікотину та інших біомаркерів у слині учасників залишалися нижче межі визначення, що свідчить про відносно низьку індивідуальну хімічну експозицію при короткочасному контакті.

Що показують реальні дослідження вдома

Лабораторні вимірювання — це одне, а реальні умови проживання — інше. Дослідження TackSHS Project охопило тижневі спостереження в домогосподарствах чотирьох європейських країн (Греція, Італія, Іспанія, Велика Британія), де хтось із членів сім'ї регулярно вейпає поруч із тим, хто не вейпає й не курить.

Виявлення нікотину в повітрі. Авіаційний (повітряний) нікотин виявлявся у вимірюваній кількості у 72.4% домогосподарств вейперів протягом тижня спостереження. Загальний рівень був порівняно низьким (геометричне середнє 0.01 мкг/м³), але сам факт виявлення в майже трьох чверть домогосподарств показує: вейпінг вдома реально й вимірювано змінює склад повітря, яким дихають інші члени сім'ї.

Поширеність експозиції в Європі та США. За даними опитування в кількох європейських країнах (2017–2018), близько 16% людей, що самі не вейпають, повідомляли про щотижневу експозицію пасивним аерозолем у закритих приміщеннях. У США за даними опитування школярів 2018 року, близько кожен третій учень середньої чи старшої школи повідомляв про експозицію пасивним аерозолем в приміщеннях або на вулиці.

Залишковий («третинний») вплив: чому це особливо стосується дітей

Окремий і менш очевидний канал експозиції — залишки нікотину та супутніх речовин, що осідають на поверхнях і предметах після вейпінгу в приміщенні, навіть коли аерозоль у повітрі вже розвіявся. Це явище називають «третинною» (thirdhand) експозицією.

Дослідження у вейп-шопах. Вимірювання в п'яти вейп-шопах зафіксували: концентрації PM2.5, формальдегіду, ацетальдегіду й авіаційного нікотину під час робочих годин магазину були в 3.3–21 раз вищими порівняно з періодом, коли магазин закритий. Дослідники також виявили нікотин і тютюново-специфічні нітрозаміни на поверхнях магазину — склі, папері, тканині, гумі.

Чому це важливо саме для дітей. Те саме дослідження виявило нікотин і нітрозаміни на дитячому одязі та іграшках, розміщених в умовах, що моделювали домашнє середовище з регулярним вейпінгом. Діти проводять багато часу в тактильному контакті з поверхнями (повзають, кладуть руки й предмети до рота), що робить їх особливо вразливими саме до цього каналу експозиції — на відміну від дорослих, які переважно контактують з повітрям, а не з поверхнями.

Механістичний сигнал: гостра дисфункція ендотелію

Окремий напрямок досліджень стосується не хімічного складу аерозолю як такого, а прямого фізіологічного ефекту на людей, що зазнають впливу.

За даними звіту Національних академій наук, інженерії та медицини США (NASEM, 2018), існують суттєві (substantial) докази того, що аерозоль е-сигарет може спричиняти гостру дисфункцію ендотелію — порушення роботи внутрішньої оболонки кровоносних судин, стан, що типово супроводжується болем у грудях. Цей висновок стосується гострого (короткочасного) ефекту впливу аерозолю, а не підтвердженого довгострокового захворювання, і отриманий переважно в контрольованих умовах впливу, а не з реальних побутових ситуацій пасивної експозиції.

Той самий звіт NASEM водночас зазначає: існують помірні докази того, що ризик пасивної експозиції нікотином та іншими частинками від е-сигарет нижчий, ніж від звичайних сигарет — це узгоджується із загальною картиною менш концентрованого, але не нульового впливу.

Як це регулюється: ЄС і Україна

Регуляторна відповідь на пасивну експозицію аерозолем розвивається паралельно з накопиченням наукових даних.

Рекомендація Ради ЄС, грудень 2024 року. Рада Європейського Союзу ухвалила рекомендацію щодо розширення зон, вільних від диму та аерозолю, включно з конкретними відкритими просторами: дитячі майданчики, парки розваг, басейни, зупинки громадського транспорту — з прямою метою захисту людей поруч, особливо дітей і підлітків. Рекомендація прямо закликає держави-члени поширити політику «вільних від диму» зон на нові продукти, включно з електронними сигаретами.

Ситуація в Україні. Українське законодавство вже включає електронні сигарети до переліку заборонених для використання в громадських місцях продуктів нарівні з тютюном — закриті приміщення закладів харчування, транспорт, заклади освіти й охорони здоров'я та інші категорії. → Де не можна парити в Україні Це означає: Україна вже рухається в тому самому напрямку, який ЄС лише почав формалізовувати в грудні 2024 року, хоча конкретний перелік відкритих просторів (дитячі майданчики, басейни) в українському законодавстві поки не деталізований так само явно, як у рекомендації ЄС.

Підсумок: що можна сказати чесно

Добре підтверджено: понад 70% аерозолю видихається користувачем назад у повітря; вейпінг вимірювано підвищує концентрацію дрібнодисперсних частинок у приміщенні; нікотин і супутні речовини виявляються в повітрі й на поверхнях домівок і комерційних приміщень, де регулярно вейпають.

Помірно підтверджено: ризик пасивної експозиції нікотином та частинками від е-сигарет нижчий, ніж від тютюнового диму за більшістю вимірюваних показників (PM2.5, ультрадрібні частинки); короткострокові симптоми подразнення (сухість у горлі, очах) реально фіксуються в людей, що перебувають поруч під час вейпінгу.

Теоретично обґрунтований ризик без остаточних клінічних висновків: гостра дисфункція ендотелію від впливу аерозолю; довгострокові наслідки регулярної пасивної експозиції, особливо для дітей через третинний контакт із забрудненими поверхнями.

Чого наука відверто не знає: повного спектра довгострокових наслідків регулярної пасивної експозиції аерозолем, точного порогу безпечної концентрації для вразливих груп (діти, вагітні, люди з хроническими захворюваннями легень), і чи зміняться ці висновки зі збільшенням обсягу довгострокових досліджень.

FAQ

Чи шкідливо перебувати поруч із людиною, що вейпає?

Пасивний аерозоль вимірювано змінює якість повітря в приміщенні і може спричиняти короткострокові симптоми подразнення (сухість у горлі, очах). Концентрація шкідливих речовин зазвичай нижча, ніж від пасивного тютюнового диму, але не нульова.

Чи безпечніший пасивний аерозоль вейпа за пасивний тютюновий дим?

За більшістю вимірюваних показників (дрібнодисперсні й ультрадрібні частинки) — імовірно так, концентрації нижчі в 1–2 порядки. Однак це не означає повну відсутність ризику чи нульовий вплив на якість повітря.

Чи можуть діти зазнавати впливу вейпінгу, навіть якщо самі не перебувають у кімнаті під час паріння?

Так, через так звану третинну експозицію — залишки нікотину й нітрозамінів осідають на поверхнях, одязі та іграшках і можуть залишатися там після того, як видимий аерозоль розвіявся. Діти особливо вразливі через частий тактильний контакт із поверхнями.

Чи довела наука, що пасивний аерозоль спричиняє конкретні захворювання?

Існують докази гострої дисфункції ендотелію судин при контрольованому впливі аерозолю, але це не те саме, що підтверджене довгострокове захворювання внаслідок побутової пасивної експозиції. Довгострокові клінічні дані поки обмежені.

Чи регулюється пасивний вплив вейпінгу законодавчо?

Так. В Україні електронні сигарети входять до переліку продуктів, заборонених для використання в громадських місцях, нарівні з тютюном. У грудні 2024 року Рада ЄС ухвалила рекомендацію розширити вільні від диму й аерозолю зони, включно з дитячими майданчиками та іншими відкритими просторами.

Чи можна виявити вейпінг в приміщенні після того, як людина вже пішла?

Частково так — нікотин та супутні речовини можуть залишатися на поверхнях (меблі, тканини, скло) протягом певного часу після вейпінгу, хоча видимий аерозоль розвіюється швидко. Це і є явище третинної експозиції.

Джерела

  1. Effects of Electronic Cigarettes on Indoor Air Quality and Health. Annual Review of Public Health, 2020;41:363-380. PMC. pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7346849
  2. Environmental and individual exposure to secondhand aerosol of electronic cigarettes in confined spaces: Results from the TackSHS Project. PubMed. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33905602
  3. Indoor Air Quality and Passive E-cigarette Aerosol Exposures in Vape-Shops. PubMed. pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32445475
  4. Exposure to secondhand aerosol from electronic cigarettes at homes: A real-life study in four European countries. ScienceDirect, 2022. sciencedirect.com/science/article/pii/S0048969722057679
  5. Council of the European Union. Council Recommendation on smoke- and aerosol-free environments, December 2024. ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC12314981
  6. Truth Initiative. Secondhand smoke and secondhand aerosol. truthinitiative.org/research-resources/harmful-effects-tobacco/secondhand-smoke-and-secondhand-aerosol
  7. Центр громадського здоров'я України. Офіційні матеріали щодо електронних сигарет. phc.org.ua